ну добре, дівчатка наркотиками не захоплюються, а що вони можуть сказати стосовно всіх інших своїх знайомих які займаються творчістю, хіба там без стимуляторів, чи все такилегкі або тяжкі стимулятори мають місце?

 

Забороняючи будь-що, держава спрощує собі життя. Будь-яка заборона є свого роду суспільною рискою, підведеною під групою людей, яких вона стосується. Значно легше заборонити порнографію, ніж обмежити доступ до неї дітей, значно легше увести акцизний збір на пиво, ніж обмежити пиття пива на вулиці, значно легше закрити очі на проституцію та наркоманію, аніж розробити гнучку систему правил щодо обігу даних явищ в суспільстві і доступу до них.

Не хочеш – не пий, не кури, не приймай наркотики, не знімай проститутку, не дивись порно врешті-решт, але НЕ ЗАВАЖАЙ цього робити тим, хто цього потребує. Всі ми – дорослі люди і маємо повне право розпоряджатись нашим життям як нам заманеться! Право на життя – найцінніше право людини, посягати на яке – зло.

 

Легалізація наркотиків (а також проституції і т.ін.) потрібна і вона рано чи пізно відбудеться, хай би як завзято не виступали противники цієї ідеї. Тільки в СРСР могли серйозно стверджувати, мовляв, "у нас сєкса нєт", ми ж з вами живемо в інший час і у іншій країні. Секс у нас є, а отже, є і будуть люди, які надаватимуть сексуальні послуги за гроші. Наркотики теж є, а отже, є і будуть люди, які їх збуватимуть. Заборонивши ці речі, ми однаково їх не позбудемось, в той час як легалізація – це усвідомлення відповідальності держави перед суспільством, готовність влади вирішувати настільки складні питання, спроба відрегулювати двигун суспільного прогресу замість того, щоб гамселити його молотком дебільних законів і заборон.

 

P.S. Курка не птиця, марихуана – не наркотик. Мається на увазі, що потрібно, нарешті, ввести якусь диференціацію між легкими та важкими наркотиками. Виходить, що за пляшку горілки у нас нічого не дають, а за косяк – дають строк як за героїн, хоча вплив пляшки горілки і косяку непорівнянний (на користь першої, звісно).