Юля льогко напише шось на сумно) вас цікавить проза чи поезія?:)чи викласти аудіо-файл?:)

 

Напиши про гітару та фламенко)) (нічого іншого не спало на думку – просто слухаю зара знойне фламенко=)
А фотка на аві дійсно чудова!)

 

нє, ну вона, впринципі, зможе писати і не розвертаючи леп-топ – догори дригом))) але ж це страшенно не зручно))
думаю крще всього леп-топ закрити і поставити на кришку зверху перо та аркуш)

 

доки хлопчики підбирали вигідний ракурс моєї позиції, я раптом збагнула, що це ж неорана цілина у літературі – написання коментів на сумно у карколомних позах!!! це ж цілий напрям у мистецтві! пишу ці буківки, здершись на електричну плитку, розставивши лапки, аби не попектись комфоркою:) фоттки за вимогою і з невеличкою доплатою:)

 

спеціально створила тимчасову галєрєйку, аби Ви знали, шо мені лгать не свойцтвєнно

 

я з-за цього трюка на плиті ледь не розгепала свій новий рожевий ноутбук, бо вебкамера тіко в ньому, фотіка в мене нема, а ще зробила затяжку на своїх колготочках, тож вираз обличчя мій виражає звитягу і готовність діяти попри все, а деяка інтелектуальна замріяна відсутність і слина, що, припускаю, цівочкою тягнеться з нижньої губи- це просто зайвий доказ цілковитої щирості, що її модель продемонструвала, назавжди вжившись в образ.

 

напевно Пані вибирала леп-топ під колір кофтиники)

 

beautiful people – це завжди класно)
ну будем сподіватись, що у нас цей епатажний френч тач, пост панк та ню рейв буде так само як в Парижі – без із звуком)

 

то серце?? я думав, то мозх Вінні і було вже зрадів, що нарешті хтось набрався сміливості розвінчати міф про тирсу... хм.